Я розчинилася
Немов цукор,
Що кинули у щойно заварений чай.
Ми розуміли,
Що обоє "влипли",
А може...
Все так було, невзначай?
Я загубила у тих літніх днях
Усю ніжність,
Що плекала в запасі з дитинства.
Мені здавалося,
Що я у снах..
У всьому
Було трохи таїнства.
Ти випив мене до дна
Як склянку води
У спекотливий літній ранок.
Ми намагались не згоріть до тла,
Та "зліва" лишилось
Сотні тисяч болючих ранок*.
*поранень
Свидетельство о публикации №113070106274