Ти знаєш, час мене навчив,
Що треба просуватись далі.
Та в мене вже нема причин
Взувати зношені сандалі.
Чи наступати на ті ж граблі.
Чи вкотре розбивати сушу.
Ще ж треба просуватись далі,
І я нагадувать не мушу.
Всі сторінки в моїх очах,
Хоч зараз можеш прочитати.
«Я не повірю» - ти кричав,
Й розламував могутні грати.
А я палила сторінки.
Я думала – так буде краще.
Хтось щось хотів в мені знайти,
А я була просто ледаща.
Я не бажала кудись йти.
Бо руки вже пустили корінь.
Хтось щось хотів в мені знайти?
Бо діри там, де були зорі.
Бо знаєш, час мене навчив,
Як йти вперед і не здаватись на порозі.
Я більше не знаходжу тих причин,
Щоб зношені сандалі узувать на ноги босі…
Время меняет
© Copyright: Карина Дашко, 2013
Свидетельство о публикации №113063007458
Свидетельство о публикации №113063007458
Рецензии
