І згадують хвилини щастя,
Хвилини радості, чудного божевілля,
Коли були доречно місця,
Сміються зморшки з раннього дозвілля.
Минає час і спогад гасне,
Минає вік, лиш очі ті ж ,
Подивляться на сонце ясне,
А рідне було, буде, є..авжеж.
Я вдячна, що відкрите серце,
І плівка пам'яті хороше має,
Ми сміло бачимо ще дверці,
Колись і їх хтось пригадає..
Пам ять
© Copyright: Валентина Капшук, 2013
Свидетельство о публикации №113063006979
Свидетельство о публикации №113063006979
Рецензии