***

Немов примара ненависна смерть,
Що не загорне, все для неї мало,
Що в руки попаде, рахуй пропало, -
Зерна життя розмелює на дерть.

Життя ж як бій, діяння круговерть,
Красу від світу в себе увібрало,
І ніби греблю на весні прорвало, -
Налите радістю і силою ущерть.

Однак, як би життя не квітувало,
На струнах весняних душі не грало,
Приходить для усіх один кінець...

Та ранок дню відкриє двері махом,
Енергія у вись полине птахом, -
Нове життя почне із смертю герць!


Рецензии
Так! І почнеться все спочатку! Цікавий вірш! Сподобався, дякую!

Елена Каминская7   03.07.2013 12:59     Заявить о нарушении
Дякую за правильне розуміння сонета!

Мыкола Ковальчук   04.07.2013 10:32   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.