Кожен із нас хоча б раз у житті,
бачив примарне те світло в пітьмі.
Кожен ховався, від долі тікав,
Бився, здавався, жив чи умирав.....
Кожен із нас хоча б раз у житті
Кров'ю писав по душі полотні.
Бив тіло, бив серце за правди урок
Та боязко, хибко робив вперед крок.
Кожен із нас хоча б раз у житті,
Лишався з собою лиш на самоті.
Молив про прощення чи сам же прощав,
Кричав й спопелявся, і сам воскресав.
Кожен із нас хоча б раз у житті,
Сміявся і плакав та йшов у пітьмі.
Бо кожен із нас твердо вірив і знав:
В кінці манить світло розлтвом заграв.
Те світло надії, що рветься з душі!
Лиш йди, мрій і вір, все позаду лиши.....
Свiтло
© Copyright: Заник Инна, 2013
Свидетельство о публикации №113062904922
Свидетельство о публикации №113062904922
Рецензии
