Ти пам*ятаєш наші зорі?
Завжди вони світили нам.
А пам*ятаєш вітра гомін?
Він був повсюди: тут і там.
Ти пам*ятаєш мої очі?
Тебе лиш бачили вони.
А пам*ятаєш сни пророчі:
там я, там ти, хоч ні - там ми.
Ти пам*ятаєш моє серце?
Воно і досі ще твоє.
Мої вуста ти пам*ятаєш?
Вони твої. Це так і є.
І я твоя, та ти не мій вже,
та я не плачу, лиш горю.
Ти - це не ти. Ти зовсім інший,
а я все та ж... P.S. Люблю
P. S. Люблю
© Copyright: Дмитриева Екатерина, 2013
Свидетельство о публикации №113062509095
Свидетельство о публикации №113062509095
Рецензии
