Зустрiч

Як на рідній я мові пишу,
Щось в собі відчуваю правічне…
Наче я перейшла за межу
В заборонений світ потойбічний…

Тільки світ цей не мертвий – о, ні!
Бо коханого й рідних тут бачу –
Всі живі – йдуть назустріч мені…
Я від болю і радості плачу…

Та віків я втамовую біль –
Бо яка мене зустріч чекає!
Поту й сліз забувається сіль –
Мій коханий мене обіймає!..

Поспішає до мене Пегас,
Він під місячним сяйвом сріблястий…
Пригадався прадавній той час,
Коли він був, мов зебра, смугастий… )))

В серці квітнуть троянди надій –
Любі, рідні, до вас я летіла!..
Ось Пегас – милий конику мій!
Ти для цього віддав мені крила?! –
Крила Віри, Любові та … мрій…

24.06.13

P.S. Даю доповнення для тих шукачів, хто обрав для духовного
розвитку шлях розширення свідомості через знання:

КРИТЕРІЙ ВИБОРУ

Той світ прозорий – мороку нема!
Там Царство Світла й Космосу безмежність,
Інакше там веде себе пітьма:
Вона там – чесна творча протилежність!

Там хаос – сирівець, гірська руда,
Із нього сфери можна формувати,
Його навчитись треба дозувати *),
Бо як руди занадто, то біда –
Безладдя заважає будувати!

Щоб не блукали люди навмання,
Ось чим закінчу розповідь я щиру,
Що «Віра – це предтеча для знання,
Його відкритість – Божа Міра Віри!»

*) Дозування дуже вірно відображено
у символі життя «ДАО»

24.06.13