Якби могла, то вмить зiрвалася з тобою
В безодню мрiй, твої цiлуючи вуста.
Подарувала б зорепад над головою,
I cвiт, в якому не кінчається весна.
Якби могла, у серцi б глибоко сховала,
Нiкому в свiтi, ні за що не вiддала.
Тебе одного до безтями би кохала,
Куди завгодно за тобою би пiшла.
Якби могла. Та хто сказав, що я не зможу?
Кохання здатне на багато рiзних див.
I синє небо менi в цьому допоможе,
Аби ти був, аби мене не вiдпустив.
Я подарую зорепад над головою,
I свiт, в якому не кінчається весна.
Я обiцяю, що колись зiрвусь з тобою
В безодню мрiй, твої цiлуючи вуста.
Якби могла
© Copyright: Катерина Рычкова, 2013
Свидетельство о публикации №113062400416
Свидетельство о публикации №113062400416
Рецензии