Менi тих зiрок
Не спiймати рукою,
I чути як сукня
В травi шелестить;
Менi би до тебе
Прильнути рукою,
Шо лагiдно гладить
Мiж вушок котiв.
Менi до зiрок,
Як до мрii - далеко,
I кожна мета
Мене жалить собою,
I зимно вiд того,
Шо ти так далеко,
I серцем своiм
Не тримати твого.
I льодом все свiтить
Вродливая зiрка,
До неба летiть
Мiльони рокiв.
А роки iдуть,
Я дивлюся на небо,
I бачу, як ти
Посмiхаэшься вслiд.
(17 червня 2013р.)
Зiрки
© Copyright: Мария Леванко, 2013
Свидетельство о публикации №113062402400
Свидетельство о публикации №113062402400
Рецензии