* * *
…Там, за селом закінчується небо
і роздоріжжя котиться в світи…
Рости, маленький хлопчику, рости,
не бійся блискавки та темряви – не треба.
Пастух на вигін гонить череду,
туди, за обрій, в посивіле сонце
і батько тихо стукає в віконце:
"Швиденько снідати!" - хлоп'я озветься:"Йду!"
Далекий трактор кашляє у полі,
кугука вранці невідомий птах.
Дитинством біга вітер по житах
і хлопчик вірить, що не вмре ніколи…
Роки, мов ріки, хоч-не-хоч – пливи
та, Господи спаси, за течією…
Село моє, горнутися душею
в гірку годину я до тебе звик…
I хлопчик вiрить, що не вмре нiколи...
© Copyright: Александр Лысак, 2013
Свидетельство о публикации №113062308798
Свидетельство о публикации №113062308798
Рецензии
Прекрасно Александр. Тема знакомая. С теплом
http://www.stihi.ru/2009/11/03/6133
Анатолий Мамыч 2 28.08.2013 00:29 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2009/11/03/6133
Анатолий Мамыч 2 28.08.2013 00:29 • Заявить о нарушении
Спасибо за теплые слова, Анатолий.Все мы родом из детства...
Александр Лысак 28.08.2013 11:00 Заявить о нарушении
Александр Лысак 28.08.2013 11:00 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
