Щось примариться, - намалюється,
Ніби фарбами з висі виллється,
Раптом спогади забіснуються
На відбитках тіней засмучених.
Вони пнуться у сни сніговицями,
На шибки ліплять спогади інеєм,
З такими знайомими лицями
Із німого давнього cinema.
Заримовуєм в стовпчики марення,
Наче бавимось в хрестики-нулики,
Ятрим душу з прадавніми ранами,
Розплітаючи пам’яті вузлики.
щось примариться...
© Copyright: Фиолетта, 2013
Свидетельство о публикации №113062205212
Свидетельство о публикации №113062205212
Рецензии
Який чудовий вірш, Лано!
Зворушив й в мені якісь спогади.
Ваш читач, В.
Валерий Калмыков 22.06.2013 23:51 • Заявить о нарушении
Зворушив й в мені якісь спогади.
Ваш читач, В.
Валерий Калмыков 22.06.2013 23:51 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
