***
Де світ живих закінчується світлом,
Нова епоха починає квітнуть,
Господь гортає сторінки буття.
Там душі нашого народу,
Увесь наш рід, ще з прабатьків,
Вони живуть по-іншому, новому,
Злітають ввись без тіла, тільки дух.
Чи ранок настає-ніхто не знає,
Чи темрява панує там завжди,
Цього, на жаль, ніхто не пам’ятає,
Буваємо ми там один лиш раз в житті.
Проте одне я знаю точно:
Всі душі-вільні, вже вони живуть,
Нема кайданів, страху, божевільні,
Прийшов нарешті спокій, мирний путь.
Усі проходять пекло на землі,
Щоби потрапити у Сад той, Гетсиманський,
Так ось для чого жити, як німі,
Заради раю праведного в іншому житті.
Свидетельство о публикации №113062103750