Украинская лирика

Виринаючи з ночі, я насправді закохуюсь в тебе
І примхливих бажань зачаровано просять думки,
Що принишкло в мені, може просто ховаюсь від себе
Та  складаю  слова  у  строкаті,  гарячі  рядки...
Як найти ту безмежність, яка проливається в душу,
Розбиваючи навпіл -- цілий світ та закохані знову серця
Потрапляючи в дощ, пройти  тихо та  змокнути --  мушу!
Попрошу  я натхнення  у  великого  Бога - Творця...               
Сотні тисяч питань і  хвилини  розтягують  простір...
Вже долинувши  межі -- знов  зупинка холодна, пуста...
Мить, це  було  життя... та  картаюсь -- просто, від   злості,
Розбиваючись в щент, я  цілую  жадані   вуста.

Innes    Odessa


Рецензии