Июнь в городе... Из Олеси Райской

О Л Е С Я  Р А Й С К А

ЧЕРВЕНЬ  У  МIСТI (http://www.stihi.ru/2013/06/20/3538)

   
Така червневість – рання-рання,
Весняна днина – швидкоплинна…
Тож не шукаємо причини
Такого дійства – все згоряє…
Йде літо… Наче бедуїни
Гуртом під спекою крокують!
Під сонцем – днюють та ночують
За обрій тягнуться невпинно…
За обрій! Що ж фата-моргана
І цього літа нас оманить?!
Оптично – зору притаманно
Хоч помилятись, але марить:
Піски – вода – водою – море!
Одна ж та самая картина:
Малярство в небі синім лине
Обманює нас всіх – на горе!
Доволі, досить! Я про спеку…
Урбаністичнії пейзажі:
Залізо, скло, бетон покажуть
Химерність хмарочосів… Грекам
Що тихо спочивають – скресли –
На берегах егейських рідних
Таке й не снилось, навіть, блідне
Та вицвітає дол  небесний!!!
Так ми червніємо у місті…
Про липень – лячно і гадати!
Одна надія – нам страждати
З десяток літ – не років триста…


---------------------------------------------


Июнь такой нежданно ранний,
Весенний день - такой недлинный,
Увы!.. Не ищем мы причины
Такому действу - всё сгорает...

И лето... Будто бедуины ,
Все разом под жарой кочуем,
Под солнцем днюем и ночуем...
И впереди конца не видно...

Где горизонт? Ну, что ж , Моргана,
И этим летом нас обманут?!
Оптическим обманом станут,
Хоть ошибаться нам не странно:

Пески – вода – водою – море!
Опять та самая картина:
Несутся краски в небе синем,
Обманывая всех – на горе!

Довольно, хватит! Я - про пекло…
В урбанистическом пейзаже
Стекло, бетон… и нам покажут
Химерность небоскрёбов… Грекам

На берегах своих Эгейских,
Что тихо почивают, скрытно,
Такое и не снилось , видно… -
Но выцветает дол небесный!

Такие вот в июне мысли…
И страшно про июль гадать нам.
Одна надежда есть – страдать нам
Десятки лет, а не все триста.