Неначе казка - той фонтан,
СтрумЕні кольорові тут і там.
Шумлива дітвора навкруг,
Поволі йду, а поряд - наче друг.
Підходим ближче, - вже зима,
Під снігом ті химерні форми,
А на душі, морозна самота,
І холодом до серця горне.
Нема води і музики нема,
Кругом - лиш снігу кучугури,
І ветер шепотить, - усе дарма,
Все корчиться у дивнії фігури.
Обходимо довкола той фонтан,
Йдемо, і вже нема нікого,
Ні дівчини, що вабила мов ман,
І сніжно й холодно із місця того.
Я йду, а вітер дме в лице,
Уже далеко почуття і відчуття обману,
З роками віддаляється усе,
Таким як був, ніколи вже не стану.
Ігор Стожар
Всім, кого я нехотячи образив, чи обпалив своїми почуттями. Вибачте.
Фонтан
© Copyright: Игорь Стожар, 2013
Свидетельство о публикации №113062001930
Свидетельство о публикации №113062001930
Рецензии