І я бачу її, і втрачаю її, і кохаю,
В полоні примар за кроки до раю
Поштовх вперед і падіння в безодню
Тане у хмарах коханий мій ворог.
Де ти ? Відлуння. Голос. Безсилля.
Безсоння. І ніч спотворює віру.
Рука серед пустки холодної тіні
Бути – не бути, дія – бездія.
Втрачаю, зникає в тумані безслідно,
Варто скоритись, впав на коліна.
Рветься вогнем на частки єдина,
Надія моя – моя безнадіє!
Ні… я благаю, зриваюсь і гину
Кожного ранку, кожною миттю
Я бачу її, і втрачаю її і кохаю
В полоні примар за кроки до раю…
я бачу, втрачаю, кохаю...
© Copyright: Анастасия Осипова 3, 2013
Свидетельство о публикации №113061909036
Свидетельство о публикации №113061909036
Рецензии