Прилетіли й ходять по снігу.
Холодно... Де ж дітися їх зграї?
Як вигнанці, в батьківському краї
Зажурились, гублячи снагу.
Ще замерзлі луки і річки.
Голод мовчки дивиться у вічі.
Не знаходять виходу й на вічі,
Що зібрали їхні ватажки.
Ходять, мов на землю нічию
Прилетіли з іншої епохи...
А проте, щасливі, що хоч трохи
Поживуть у рідному краю.
Журавлi
© Copyright: Светлана Похилько, 2013
Свидетельство о публикации №113061704721
Свидетельство о публикации №113061704721
Рецензии