недосяжно для вітру,
за обрієм прохолоди.
ми відчуємо поклик світу,
ми пізнаємо щось змістовне.
п’янкі ароматі вишні
упереміш із димом зради.
ми зверталися до Всевишнього,
ми питали Його поради.
я уперше надягну сукню,
підведу чимось чорним очі,
і за радістю всього світу
приховаю безсонні ночі.
ці проблеми смішні, буденні.
щось про килим, а може праску.
Затягнуло вуаллю небо,
ми в розлуці.
ми поміж часом.
***
© Copyright: Ян Авель, 2013
Свидетельство о публикации №113061703733
Свидетельство о публикации №113061703733
Рецензии
