Не вiдповiм

Ми знову разом – дивовижно!
Одну тебе цілую ніжно,
Щасливий, дивлюся у очі,
І ми блукаємо до ночі.

Усі стежини місяць знає
І проводжати обіцяє
Тебе до самої хатини...
Прощаємося ми в обіймах.

Я промовчу, котра година,
У цю чаруючу хвилину
Не відповім, як покохав.
Здається, все життя чекав!


Рецензии