Ти пам'ятаєш ії у деталях:
Ніжні руки, обличчя плечі.
Ти сподівашся "Раптом згадає".
Від цього тобі стає легше.
Звісно, на час її забуваєш,
Поринаєш у друзів, роботу.
Та буває - раптом згадаєш
І впадеш в депресивну скорботу.
В тебе в пам'яті все збереглося:
ЇЇ дотики, запах її волосся.
І чомусь не можеш забути
ЇЇ сміх і кирпатий носик.
Вона, коли йшла, не лишила нічого.
Лише номер на зім'ятій серветці.
Саме той, що вона написала
В першу зустріч. (Ти знайшов його у барсетці)
Ти пам'ятаєш її у деталях:
Ніжні руки, обличчя, плечі.
Та вона тебе не згадає.
Мені тебе жаль, сердечно.
Пам ятаeш ii у деталях...
© Copyright: Наталия Демедчук, 2013
Свидетельство о публикации №113061408917
Свидетельство о публикации №113061408917
Рецензии