Нехай тобі шепоче вітер про кохання, я не буду.
Колись кохала лише вроду. Вже не та.
Чистішим зроблять не моє зізнання люди.
Моє - лиш вітер. Лиш природа. Самота.
Коли сама вже буду, ось тоді, можливо,
Зірвуться з неслухняних вуст слова
Про неможливе, нездоланне диво...
Але ясною залишилась голова.
Так, неможливо не кохати, але, знаєш,
Пішло життя, а я зосталась без душі.
Коли з серцями ти людськими граєш,
Скажи "пробач..." та більше не пиши...
05.10.11
Украинский старый
© Copyright: Да Ха, 2013
Свидетельство о публикации №113061400878
Свидетельство о публикации №113061400878
Рецензии