Згасає день, над лісом звісившись на сук.
Зірок на небо вийшла пастися отара,
І місяць-євнух, неслухняним кара,
Стоїть похмурий, згорбившись, мов лук.
Стихає вже міського велелюддя гук...
Пішов за хмари місяць і його отара,
І ніч незграба, мов стара примара,
Все огортає махом чорних рук.
Та незабаром знов займеться небозвід,
А сонця промені проріжуть дневі слід,
І все навколо оживе й проснеться.
Похмура темінь тихо відійде,
Кудись в глухі ущелини впаде,
І день, мов радість в серці, вознесеться!
Згасае день
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113061207803
Свидетельство о публикации №113061207803
Рецензии
Класно! У Вас розкішна, оксамитова, м"яка українська мова!
Татьяна Фролова Донбасс Россия 14.06.2013 18:57 • Заявить о нарушении
Татьяна Фролова Донбасс Россия 14.06.2013 18:57 • Заявить о нарушении
Щиро дякую за приємні слова! Бажаю щастя, радості життя і любові! З щирою повагою, Микола.
Мыкола Ковальчук 15.06.2013 10:17 Заявить о нарушении
Мыкола Ковальчук 15.06.2013 10:17 Заявить о нарушении
Прошу завітати до мене, там єна укр.мові, правда не так досконало, як у Вас!
Татьяна Фролова Донбасс Россия 15.06.2013 16:13 Заявить о нарушении
Татьяна Фролова Донбасс Россия 15.06.2013 16:13 Заявить о нарушении