Я не претендую на любов,
Претендую лише на повагу.
Сію квіти в дітях знов і знов,
Вчу у серці викорінювать зневагу.
Я не претендую на достаток,
Хоч для декого – це перше у житті.
А для мене головний початок –
Зберігати душу в чистоті.
Я не претендую на везіння,
Доля свій привіт все шле і шле.
Буду вдячна дружбі із терпінням.
Вірю, що хороше не мине.
Я не претендую на дарунки,
Розраховую тільки на себе,
Хоч бувають кризові моменти,
Що гартують дух мій і мене.
Я не претендую на багатство,
Темна заздрість душу не гризе.
І сумую,коли людям важко,
І радію,коли всім в житті везе.
Я не претендую на кохання,
У житті об нього обпеклась.
Як не мала зранку я світання,
Не чекатиму його ще раз.
Я не претендую знов на юність,
Бо роки завжди беруть своє.
«Двічі в річку не ввійти», – цю знаю мудрість,
І радітиму всьому,що Бог дає.
Сповiдь
© Copyright: Алла Продащук, 2013
Свидетельство о публикации №113061204424
Свидетельство о публикации №113061204424
Рецензии