Вона казала – " Хочеш, залишайся,
Підемо далі разом по життю,
Одне на двох, знайдемо вічне щастя,
Вогнем кохання освітивши тьму".
В очах читались щирість та бажання.
Змінити все в житті і назавжди,
Він руки цілував безперестанно ,
Благав очами - нині відпусти.
Він цінував її раниму душу
І голову віддав би на вівтар,
Священних почуттів та тільки мусив,
Довести до пуття ще кілька справ.
Зібравши волю попросив простити,
Що тілом йде , а душу їй лишив,
Не розповів що скоро через цвинтар,
Піде до вічних золотистих нив.
Для чого їй все те що не веселе
Що дуб згорів , лишилася кора,
Шампанського налив спокійно в келих ,
Поцілував, і вимовив - "Пора»
Вона казала Хочеш, залишайся
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113060903523
Свидетельство о публикации №113060903523
Рецензии