Стисну твою долонь в своїй
і ніжно пригорнусь до тебе.
Нехай навколо грози й буревій,
між нами завжди буде чисте небо.
Прихилюся я до серця твого,
відчую, ніжно як воно там грає.
Всередині звучить мелодія у нього,
в нотах каже, як воно кохає.
Тримаючи в обіймах один одного,
ми будемо лише мовчати.
Адже немає слова жодного,
яке могло би почуття описати.
Ніколи навіть і не міг гадати,
що є на світі ось таке кохання.
Не уявляв, що можна так кохати,
щоб душу рвало від одного сподівання...
Кохання...
© Copyright: Андрей Петченко, 2013
Свидетельство о публикации №113060806162
Свидетельство о публикации №113060806162
Рецензии