Наснилось - я з тобою... Мов в раю...
На світ неначе знову народилась -
Росою прохолодною умилась,
В садку, в промінні сонячнім стою.
У вирій, геть, летять роки, мов листя,
Та марно - я щаслива й молода,
За роком рік складається в намисто
Прозоре й чисте, як з джерел вода.
Наснилося, що смуток одинацтва,
В полоні осоружної зими,
Розтане як відбудеться пророцтво,
І з вуст злетить не "я", а ніжне - "ми"...
ФОТО из интернета.
Наснилось...
© Copyright: Светлана Сватовчанская, 2013
Свидетельство о публикации №113060805358
Свидетельство о публикации №113060805358
Рецензии