Поц лунок
Де я з тобою сиджу на лавці, на беседці.
Я в тебе до безумства закохан,
Твої ніжні губи у крові, да й мої теж.
І ось ти смієшся,
Та й я теж.
Ось ти притискаєшся до мене,
Та й я до тебе.
А потім я тягнуся до твоїх запечених губ,
І ми з тобою вже цілуємося.
І твої криваві слюні,
Змішуються з моїми,
Це ж прекрасно!
Але, я прокинувся,
І до безумства занурився.
У приємний сон,
Але, так не приємно згадувати.
Коли се не було,
І ти в цю дівчину закоханий.
Свидетельство о публикации №113060800428