За грошi
А хто так не вважає, то справжні ідіоти!»
У нього попросив, нехай він принесе
Чи дружбу, чи любов, що купить за банкноти.
Почервонів, поник, задумався на мить,
Стоїть собі сумний, а біль у душу коле,
Він був завжди один, хоч «друзів» аж кишить,
«Кохання» море мав, а справжнього ніколи.
© Забродський Олександр
Свидетельство о публикации №113060801090