Моя зiронька

Та дівчина – ото перлина!
З інтелігентної родини.
Так ясно в думах, а чи в снах,
Летить над обрієм, як птах.

В думках і спогадах моїх
Вона – краса гір синіх всіх,
Що душу святістю торкає.
І в час такий із вуст лунає:

"Коштовна – многоцінна ти,
Талантом в мандрах спалахни!
Змогла планети обійти...
О, як в це серце шлях знайти?"


Рецензии