Смарагдовий збудую палац я,
Із фонтаном сухого вина ,
Щоб змогла щиро сонцю всміхатись,
Безтурботна , щаслива була.
Вечорами закохано щиро,
Солов’ї проливатимуть спів,
Я щасливо у очі кумира,
Промовлятиму що зрозумів.
В кому суть і покликання бачу ,
З ким піду по життю крізь роки,
З ким у всьому прибуде удача
І чиєї не втрачу руки.
На життєвих тернистих дорогах,
І ніщо не розлучить вже нас,
Раз кохання безмежно глибоке,
Привело в смарагдовий палац.
Смарагдовий збудую палац я
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113060703492
Свидетельство о публикации №113060703492
Рецензии