Скрипить старенька арка
Зривається дощем струна
Під її тиском зломиться цигарка
І у вікна як кішка примостилась луна.
І бліками пухнаста замуркочіть
Пограється клубочком ліхтаря
Та знов дощем віконце залоскочіть
Геть піде як прийде зоря.
І від її нелюдської краси зімліє
І глянути на неї ще не раз захоче
Від зоряного погляду одразу змолодіє,
Але при неї в хмари заховає очі.
***
© Copyright: Маршруткавкосмос, 2013
Свидетельство о публикации №113060600912
Свидетельство о публикации №113060600912
Рецензии