Не мрій про кохання, допоки не відаєш, що то.
Не те, що так славлять поети, що вкладено в пісню,
Не те, що доводить романтик до сьомого поту,
І зовсім не "я тебе хочу" - вульгарне і прісне.
Кохання - то чисті джерела в гарячій пустелі,
То - дотик руки, що водночас підтримка і захист -
І світ розмальований враз у твої акварелі,
А серце (вже розміру сонця) сідає на захід.
Не надто важливо, чи ти взагалі цього хочеш,
А може волієш кохати лиш одноразово -
Себе ти жбурляєш в безодню лиш поглядом в очі,
І солодко в роті, і тісно у грудях раптово.
Кохання не значить "ми рік вже разом без істерик" -
Відчуєш лиш раз, коли ніжно єднаються душі.
Кохання - живе. То неначе маленький метелик -
Затиснеш в руці ненароком -
і легко задушиш.
Не мр й про кохання
© Copyright: Екатерина Шапошник, 2013
Свидетельство о публикации №113060608073
Свидетельство о публикации №113060608073
Рецензии