Твiй трабл...
І запах її волосся.
Коли щось зсередини губить,
І ледь-ледь змиритись вдалося.
Ти здержуєш почуття,
Хоч демон в тобі не стихає.
Ти хочеш нового життя,
Та демон померти має...
Чи довго за нею ти бігав?
На голос її молився?
А хто ти тепер в її іграх?
І хто тобі, знову, снився?
Бачив сонце в її долонях.
Збирав ці дешеві магніти,
А біль не стихав у скронях,
Його вже не зупинити.
І як тобі далі бути?
Чи переживеш цей трабл?
Ти зможеш її забути?!
Чи будеш, лиш, спостерігати..?
Ти знаєш: не буде нічого.
Та віриш - все буде добре.
Не вистачить серця твогО,
Яке б не було хоробре.
Свидетельство о публикации №113060605913