Твiй трабл...

Її шовкові губи,
І запах її волосся.
Коли щось зсередини губить,
І ледь-ледь змиритись вдалося.

Ти здержуєш почуття,
Хоч демон в тобі не стихає.
Ти хочеш нового життя,
Та демон померти має...

Чи довго за нею ти бігав?
На голос її молився?
А хто ти тепер в її іграх?
І хто тобі, знову, снився?

Бачив сонце в її долонях.
Збирав ці дешеві магніти,
А біль не стихав у скронях,
Його вже не зупинити.

І як тобі далі бути?
Чи переживеш цей трабл?
Ти зможеш її забути?!
Чи будеш, лиш, спостерігати..?

Ти знаєш: не буде нічого.
Та віриш - все буде добре.
Не вистачить серця твогО,
Яке б не було хоробре.


Рецензии