Самотня жінка на дорозі,
Стоїть в сльозах,
Тепер не в змозі
Сказати слово,
Й на очах- невпинно
Пробігає страх,
А поряд з нею
Сива мати...
Що сина мала зустрічати,
Та замість нього -
Лист трикутний,
Пронзає серце- ворог лютий...
Той біль не думає вщухати,
Війна прийшла...Змогла забрати
Усміхненого юнака,
Навіщо доленька така?
Навколо них все люди йдуть,
Хто з сином,хто листа несуть,
Хто гіркі сльози проливає,
У кого усмішка лунає...
Війна...У слові страх пронзає,
Про тебе в світв кожен знає,
Життів звбрала ти не мало,
Людська душа не раз страждала...
Бiль...
© Copyright: Натали Малыш, 2013
Свидетельство о публикации №113060508438
Свидетельство о публикации №113060508438
Рецензии
