Лiна Костенко - Осiннiй день, осiннiй день, осiннi

Осенний  день,  осенний  день,  осенний!
О, синий  день, о - синий  день, он -  синий!
Осанна  осени,  о  синь!  Осанна.
Уже  и   осень?  Осень,  о!  -  как  странно.

Остались  астры  горсткой  жриц  - 
тепла  нет  боле.
Твой  образ,  сотканный  из  птиц, 
летит  над  полем.
Кто  к  нам  приходит  лето  взять,
кто  к нам  приходит?.
Напрасно  в  горсти  травы  мять –
нет  тех  мелодий ...

оригинал стихотворения Лiни Костенко:

Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь?  Осінь,  о!  -  та сама.

Останні айстри горілиць
зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць,
летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав,
багдадський злодій.
І плаче кошик серед трав —
нема мелодій...

Папка 23 - стихотворение 95


Рецензии