Вколихаю тебе, мов дитину...
Задивлюсь на заснулі зірки.
Я без тебе не можу і днини,
Лиш на тебе вертають думки.
Серце дише спокоєм край тебе,
Щоб віддячити, ось що зроблю:
Я тобі прихилю літнє небо,
Ціле небо тобі прихилю.
І укрию, прогрітим промінням,
Ніби ковдрою, небом тебе...
Моя люба, кохана, єдина,
Ти є щастя моє голубе...
Сторожитиму сон твій, кохана, -
Щоб його не порушив ніхто...
Ні, мені ще лягати зарано! -
Вірш для тебе писатиме хто?
31.12.2011
Братіслав Лібертус
ПЕРЕКЛАДИ:
на білоруську: http://www.proza.ru/2012/09/18/1585
Свидетельство о публикации №113060401397
***
Тішився, читаючи вашу поезію. І закінчили несподіванно, з посмішкою,
яка додає рівноваги і приємного післясмаку.
З повагою,
Георгій
Георгий Цвикевич 05.02.2013 20:25
***
Дякую, Геогію! Після Вашого відгуку, такого теплого, теж посвітлішало... Так приємно читати такі відгуки, - що заспокоюють, навіюючи теплі спогади...
Радий Вам.
З повагою і дружньою посмішкою - Братіслав.
Братислав Либертус На Украинском 06.02.2013 00:41
Братислав Либертус На Украинском 04.06.2013 05:24 Заявить о нарушении