Загубленочка. Мiнi-розповiдь
(міні-розповідь)
Жінка поверталася додому, ховаючи захололі від холоду пальці в рукава свого пальта, - коли до її слуху з боку смітника донеслося жалібне нявкання.
- Ах, ти моя загубленочка! - зі співчуттям простягла вона руки до сидячої нагорі сміттєвого бака кішечки брудної масті, - і гидливо сторонячись при цьому бомжа, від якого погано воняло, і який безсоромно вивчав вміст баку, що стояв поруч.
- Ходімо, моя хороша, я тебе нагодую, зігрію, вимию... Будеш у мене красуня! - воркувала жінка, дбайливо кутаючи брудне створiння в пальто коло грудей...
***
На ранок в новинах повідомили, що ця ніч була настільки холодна, що кількість бомжів, що замерзли на смерть, досягла шістнадцяти, знайдених на цей момент.
- От бачиш, як вчасно я тебе знайшла! - сказала жінка, звертаючись до білої кішечки, що приютилася на постілці коло теплої батареї, і, мирно посапуючи, ні про що не здогадувалася...
12.12.2011
Братіслав Лібертус
Переклад з російської мови http://www.proza.ru/2012/10/16/1645
Свидетельство о публикации №113060401374