Глечик щастя
не з глини - з любові…
та глечиком щастя його називаю -
поруч з тобою…
майстриня - ти, звісно, глузуєш
із цих сантиментів,
з моєї наївності, щирості
з кожних моментів -
ковточків із глечика того…
милуюсь творінням – гончарка я,
мабуть, невдала…
викохувать глек? забаганка
нічого не варта…
а я все одно, втім, тружуся
він – недосконалий…
засмучуюсь, але світлію
з марудного гарту!!!
тобі гончарую я глека -
мов казку складаю
та все фантазую... в реальність
мене повертає
твій погляд... розіб'ється глечик,
залишиться щастя?
не знаю...
Свидетельство о публикации №113060303653