Глечик щастя

  Тобі гончарую я глека
       не з глини - з любові…
  та глечиком щастя його називаю -
        поруч з тобою…
  майстриня  - ти, звісно, глузуєш
       із цих сантиментів,
  з моєї наївності, щирості
       з кожних моментів -
  ковточків із глечика того…
      милуюсь творінням – гончарка я,
       мабуть, невдала…
     викохувать глек? забаганка
  нічого не варта…
      а я все одно, втім, тружуся
  він – недосконалий…
     засмучуюсь, але світлію
       з марудного гарту!!!
  тобі гончарую я глека -
       мов казку складаю
  та все фантазую... в реальність
       мене повертає
  твій погляд... розіб'ється глечик,
       залишиться щастя?
          не знаю...
 
 
   


Рецензии
Чудовий вірш, дуже сподобалося!

Белка Елкина   08.06.2013 13:05     Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.