Тебе люблю, Ромашечко моя,
Тобою марю і тебе бажаю,
Та поясни, чому повинен я
ДОВОДИТИ, що я тебе кохаю?
Он подивися - вітер-серцелов
Свою кохану обіймає сливу!
Полине він й повернеться з дібров
До неї. Подивись! Вона - щаслива!
Отак і я, білявочка моя,
То порпаюсь в землі, то марю небом,
Але про тебе лиш турбуюсь я...
Я - скрізь. Та повертаюся до тебе!
Не сню ніким, тобою лиш завжди,
Але між нами постає дилема...
Тобі не досить спраглої жаги!
Для тебе що, кохання - теорема?
А те, що своє серце віддаю
Тобі, лише тобі, і більш нікому,
Хіба не факт, що почуття моє -
Кохання - найвірніша аксіома?
Про ромашку... укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113060200800
Свидетельство о публикации №113060200800
Рецензии