Снежная баба
1.
А ти прийшов до мене надто пізно:
Бо вечір підло зірки загасив,
Коли почав скликати всіх на тризну –
Він пом‘янути юність запросив.
Приспів:
Де ж ти був, коли буяла весно
І душа п‘яніла від бажань,
Та веселки грало перевесло
Над рікою тихих сподівань?
Хуртовина замела, нахаба,
Закувала рухи і слова...
Вибач, любий, та давно я баба,
Просто баба стала снігова.
2.
Я зустрічі цієї так чекала,
Що й цукор став гірким на самоті,
Благала, сподівалася, кохала.
Надій незбутніх радощі - пусті.
Приспів.
3.
Льодами серце вкрилось від нестачі
Твого тепла і лагідних промов,
Блакитні очі вицвіли від плачу,
Під сум сховала щирість і любов.
Приспів.
Свидетельство о публикации №113060102071
Очень часто такое бывает.)))
Хорошая пiсня, Светлана, спасибо!
С теплом,
Нина Агошкова 01.06.2013 14:02 Заявить о нарушении
И Вам спасибо и всего доброго.
Светлана Непомнящая 3 01.06.2013 14:57 Заявить о нарушении
Нина Агошкова 01.06.2013 15:02 Заявить о нарушении
Светлана Непомнящая 3 01.06.2013 19:38 Заявить о нарушении
Нина Агошкова 01.06.2013 19:41 Заявить о нарушении
Светлана Непомнящая 3 02.06.2013 10:12 Заявить о нарушении