В дхреститисьvk ruta Рута
наче впала в багнюку з руками,
квіти зсохлись,гнилі трави й ниви,
хочу прокинутись і знову без тями!
Нікуди ти вже не подінешся,
нікуди ти від мене вже не втечеш,
зрозумій,раз і назавжди-
"з поганого борошна,добрий хліб не спечеш"!
Ти нашпігований канцеляризмами,
з перцем жасміновий чай,
і куди б ти не йшов,по-сьогодні,
моє"добридень",завжди "прощавай"!
Я не люблю коли лізуть у душу,
я не люблю коли за думками думки,
і коли замість треба,вискакує мушу,
коли хочеться подалі втекти!
Ти дуже турботливий-дякую!
наче тангенс-все при тобі,
але я ніколи не стану котангенсом,
вся провина цілком на мені!
Я намагалась тебе полюбити,чесно!
як ту каву,яка до рота не лізе,
натякнувши мовчанням ,тобі пора вже йти,
мовчання ж буває різним!
Кульки білосніжника впадуть на осінь,
листя злетить на зиму,
сніг зійде над весною,
квітка проросте у літо ,знову!
Але почуття не прийдуть при бажанні,
я тебе відпустила не тільки думками,
словами Марії Стюарт,
виш*ю на бархоті,заповню нестачу,
"у МОМУ кінці,САМЕ МІЙ початок"
Свидетельство о публикации №113053004979