Ми часто переїзджали,
тому мій будинок був всюди,але ніде...
я був сам по собі аж до самого кінця,
коли інші мали:тепло,їжу,батьків,
я просив все це у митця!
Мене таки знайшли у капусті,
бо..сам за себе усе життя,
за що мене доля так невзлюбила?
я був її персональним хлопчиком для биття!
Мене не треба було кидати в багнюку,
я у ній бував, і не раз,
в серці не було місця для смутку,
не було там місця і для образ!
Тепер повис я в повітрі брудний і нічий,
з своєю душею цілком наодинці,
вона пробачить мені,за те що занадто багато просив,
та...занадто часто молився...!!
***
© Copyright: Наталия Губерникова, 2013
Свидетельство о публикации №113052909613
Свидетельство о публикации №113052909613
Рецензии