Мені приснилася чарівна,
Казка про мавку лісову,
Вклоняюсь їй немов царівні,
Ї нею у думках живу.
Я із очей магічних трунок,
П’ю наче найсолодший мед,
В спектакль долі за лаштунки,
Придбавши чарівний білет.
Несу букети примадонні ,
Із слів що виросли в душі,
П’янкі, солодкі, невгамовні,
Серцем народженні вірші.
І все сильніше розумію,
Що ось ця казка й є життя,
Зростає у думках надія,
Що вже навіки цей спектакль.
Казка про мавку лIсову
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113052901045
Свидетельство о публикации №113052901045
Рецензии