Люблю нанизувати слова
В то сумні, то яскраві коралі.
Пишу, й намагаюсь збагнути сама -
Що получиться далі?
Мож, троянда свої розгорне пелюстки,
І блисне в них роси краплина?
А може, під вербою коло ріки
Затужить за коханим дівчина?
Може, сонце зійде? Може, буде метіль?
Буде осінь чи весна бурхлива?
Знаю лище, що тільки тоді буде штіль,
Як вгамується слів моїх злива.
Слова
© Copyright: Ольга Петерс, 2013
Свидетельство о публикации №113052809408
Свидетельство о публикации №113052809408
Рецензии
