Лихо не приходить саме,
його зауважуєш у ледве помітних дріб*язках,
розлила їх знов на підлогу,
переливаючи до порожньої фляшки залишки гідності!
Ну і добре що хтось бачить і не помічає,
чує але не слухає,
вони ж не всесвіт по частинці втрачають,
а суху потріскану людяність!
Я тепер відчуваю як це,
коли ти і звір разом у клітці,
і всі хто були готові злапати його за хвіст,
залишились вітром в ранковій кватирці!
Розумію що означає тримати за пальці,
плечі,ноги і руки,
втратити через пусті балачки,
які здувають,варто лиш дмухнути!
То ж чим його так годують,
що воно ладне зламатись від одного удару,
воно напевне не чіпляється тоненьким корінням,
а просто поверхнево зростає!
Нащо нам маргарин замість масла на хліб?
замість одягу шмати?
замість грунту пісок?
бо в нас по-життю на очах такі великі й зручні рожеві окуляри!
В рожевому св тл vk ruta Рута
© Copyright: Наталия Губерникова, 2013
Свидетельство о публикации №113052808124
Свидетельство о публикации №113052808124
Рецензии