Заплакані очі що ночі ,
і тіло , мов вата легке,
нічого не хочу,
забути все хочу,
щоб вмерли в мені усі почуття,
навіщо зустрілись,
шкодую що дня,
так легко було і спокійно...
тепер на душі, ця рана страшна,
лікувати її я не взмозі..
навішо ти дзвониш?
навіщо ти пишеш?
що любиш говориш мені
ти щодня..
я думаю, треба тобі все рішити,
Або ти зі мною,
або хай ВОНА...
Забути все хочу...
© Copyright: Ирина Лоран, 2013
Свидетельство о публикации №113052806835
Свидетельство о публикации №113052806835
Рецензии