Четверта ночі. Місяць. Не заснути.
Чогось так хочеться,
А саме: не збагнути,
Що ти мене покинула назавжди,
Я не побачу знову тих очей,
Які кохав, кохав насправді,
Що бачив в снах стільки ночей.
А що ж тепер?
Безсоння і безглуздя…
Растане зірка у полоні забуття.
Світанок вмер,
І сірих хмар безсуддя
Буденно укриватиме буття…
Четверта ноч. М сяць. Не заснути
© Copyright: Константин Евфимко, 2013
Свидетельство о публикации №113052806453
Свидетельство о публикации №113052806453
Рецензии