Спогади-Споминиvk ruta Рута

Він вкотре буде залишати записи у соц-мережах,
говорити,кричати викрикувати на весь світ,
що друзі-це те,що найцінніше,на небі і на землі,
вони не кинуть серденько на вологий асфальт,
не зацементують тільки но народжені у муках мрії,
вони розуміють ту суть у половині слова,
яку сторонні, наче метелика не можуть вловити!

І все ж таки цьому кримезному чоловіку,
так не вистачає ніжного оголеного плеча,
й на венах в нього досі не закінчений рід,
кожної хвилини згадує,
що тої фотографії в рамці на стіні таки не вистачає,
і після неї лишився навіть затемнений слід!

То серце виколює в п*ятках,
збивається з ритму,діє на мозок,
без нього вона цілком щаслива,
нагодована,вдягнута,і не боса,
і ніби у себе вдома,в своїй тарілці,але все таки гостя!

А повзнього проходить зухвало стискаючи біль в кулаках,
як побило кохання до невпізнаності,
цього їй добре знайомого з широкими плечима і гарними віями юнака!

Ніколи не заглядають в очі,
бояться побачити відблиск душі,
а в ній розбещені коханцями ночі,
і що вони один без одного досі не можуть,
вся та правда яку вони стрімко тримають на ланцюгу,
і намагаються не потопаючи зберегти!