Та відпусти мене,
ну нащо я тобі така потрібна?
наче безпровідна мережа у будинку,
доступна точка,
душевная повія на годинку.
Я задивляюсь кожному прямісінько у серце,
як кліщ залажу під тоненьку шкіру,
коли той спокій капіляром рветься,
виприскую у кров болючу віру!
Я монстр в пазурях моїх пів світу,
і щоб зробити не змогла,
страждають завжди лиш невинні,
що ж робить з ними,та жіночая краса?
Вовчиця із кривавими слідами,
із подихом живої вбивці,
і слідом за забутими стежками,
блукають безтурботні,ще не вбиті вівці!
І цього ти насправді хочеш??
щоб ти поранений у полі скиглиш??
я морфієм тебе вже не врятую,
як не покинеш,то сама,
те серце пошматую!
Майже завжди, пекло ховається за біле небо,
а за ангелом ховається нещадний демон!
Правда, ЯКА Б НЕ БУЛА! Рута
© Copyright: Наталия Губерникова, 2013
Свидетельство о публикации №113052804879
Свидетельство о публикации №113052804879
Рецензии