Ми не обміняємось ключами від дому,
щоб було обом куди йти,
твоєї фотографії не буде у мене в гаманці,
ти не будеш дарувати коштовності,
які б я могла тримати у маленькій дерев*яній шкатулці,
твоєї футболки ніколи не буде у моїй пральній машинці!
Ранок не буде пахнути кавовими зернятками,
та пригорівшим омлетом від несправних рук,
наші галасливі вибрики,
підрізай не підрізай,
все рівно,
за спокійну ніч,виростуть на один метр,
неначе бамбук.....
Про нас не скажуть бабці біля під*їзду
*яка ідеальна родина*,
її навіть теоритично не буде існувати,
а в нашій пам*яті наші ж імена покриються пилом!
Проте,
сварись зі мною ,
і я з тобою помирюсь,
вбивай мене,
а я наче фенікс з попелу народжуся знов,
подаруй мені світло ,
і я висмокчу усю твою пітьму,
де ти врікаєш мене своїм поглядом,
я мовчки далі живу,
де ти мене ненавидиш,
я ще дужче тебе люблю!
Занадто самов дданаvk ruta Рута
© Copyright: Наталия Губерникова, 2013
Свидетельство о публикации №113052804403
Свидетельство о публикации №113052804403
Рецензии